За межі довкілля: закохаймося знову у Матір-Землю

За межі довкілля: закохаймося знову у Матір-Землю

Майстер дзен Тхіть Нят Хань пояснює, чому для захисту природи і обмеження змін клімату істинна усвідомленість і духовна революція необхідні більше, аніж економічні зміни.

Якщо соціальні і екологічні активісти хочуть бути ефективними, за словами Тхая, вони мають спочатку приборкати власний гнів.

Майстер дзен Тхіть Нят Хань практикує медитацію і усвідомлення протягом 70 років і випромінює надзвичайне відчуття миру і спокою. Він – людина, що на фундаментальному рівні підтверджує свої слова ділом, буддисти шанують його як Бодхісатву; він прагне досягти найвищого рівня буття, щоб допомагати іншим.

Весь час після того, як його було втягнено у жах війни у В’єтнамі, 86-річний монах присвячує своє життя залагодженню конфліктів, а 1967 року Мартін Лютер Кінг висунув його на здобуття Нобелівської премії миру зі словами: “Якщо втілити в життя його ідеї щодо миру, то можна збудувати пам’ятник екуменізму, світовому братерству, гуманізму”.

Тому здається природним, що останніми роками він звернув свою увагу не лише на дисгармонію у стосунках людей, а й у стосунках людини з планетою, від якої залежить наше життя.

Тхай, так він відомий тисячам своїх послідовників, бачить відсутність сенсу і зв’язку у житті людей як наслідок нашої споживацької залежності; важливо, щоб ми усвідомлювали, який тиск чинимо на Землю, і якось реагували на це, якщо хочемо, щоб наша цивілізація вижила. 

Що пропонує буддизм? За його словами, це усвідомлення того, що всі ми страждаємо і шлях подолання цього болю – пряме йому протистояння, а не прагнення приховати чи обійти його за допомогою наших захоплень шопінгом, розвагами, роботою чи прикрасою тіла. Жага слави, багатства, влади чи сексуальних стосунків створює лише ілюзію щастя і в кінцевому підсумку збільшує почуття відірваності і порожнечі.

Тхай наводить приклад мільярдера, виконавчого директора однієї з найбільших американських компаній, який прийшов до нього на один з курсів медитації, і скаржився на страждання, тривоги і сумніви, корисливість оточення і відсутність друзів.

В інтерв’ю у ретрит-центрі у Plum Village  поблизу Бордо, де він живе, Тхай описує духовну революцію, яка потрібна, якщо ми збираємося вирішувати безліч екологічних проблем.

Тоді як експерти вказують на заплутаність і складнощі у вирішенні низки питань (від руйнування екосистем до зникнення мільйонів видів), Тхай бачить у цьому гордіїв вузол, який потрібно розрубати одним ударом гострого леза.

 

Рухаймось за межі поняття «навколишнє середовище»

Він вважає, що ми повинні вийти за рамки обговорення навколишнього середовища, бо це призводить до того, що люди уявляють себе і Землю, як два окремих об’єкти, і думають лише про те, що може їм дати планета.

Зміна можлива лише за умови усвідомлення, що людство і планета – це в кінцевому рахунку те саме.

“Ти носиш Матір-Землю у собі, - говорить Тхай. - Вона не поза тобою. Матір-Земля – це не лише твоє навколишнє середовище”.

“У цьому проникненні в сутність «буття всередині» можливо мати справжнє спілкування з Землею, що є найвищою формою молитви. Такий тип стосунків дає вам достатньо любові, сили і усвідомлення, щоб змінити своє життя”.

“Зміни – це не лише зміни навколо нас. Перш за все, нам потрібен правильний погляд, що виходить за межі всіх понять, в тому числі буття і небуття, творця і творіння, розуму і духу. Таке розуміння є ключовим для перетворення і зцілення”.

“Страх, відокремленість, ненависть і гнів виникають від неправильного погляду на людину і Землю як дві окремішності, Земля - це лише навколишнє середовище. Ви перебуваєте в центрі і хочете зробити щось для Землі, щоб вижити самому. Це дуалістичний спосіб бачення”.

“Тож дихати і відчувати своє тіло, і глибоко дивитися в нього, і усвідомлювати, що ви – Земля, і ваша свідомість – це також і свідомість Землі. Не достатньо просто не рубати дерева і не забруднювати воду”.

 

Визнання економічної цінності природи не достатнє

Тхай, який цієї весни буде проводити на освітній конференції у Великобританії п’ятиденний  ретрит усамітнення і усвідомленості, говорить про нинішню моду в економіці і ділових колах: найкращий спосіб захистити планету – це встановити економічну вартість природи. Але це схоже на накладання пластиру на широко розкриту рану.

“Я не думаю, що це спрацює, - говорить він, - нам потрібне справжнє пробудження, просвітлення, зміна нашого способу мислення і бачення речей”.

Замість того, щоб наліплювати цінники на наші ліси і коралові рифи, зміни на фундаментальному рівні відбудуться, лише якщо ми знову закохаємося у планету, говорить Тхай. “Земля не може бути описана лише у поняттях матерії чи свідомості, які є просто ідеями, двома сторонами  однієї реальності. Сосна – це не лише матерія, адже вона має відчуття пізнання. Частинки пилу –  це не лише матерія, бо кожен атом має розум і є живою реальністю”.

Коли ми визнаємо чесноти, талант і красу матері-Землі, щось народжується всередині нас, якийсь зв’язок, народжується любов.

“Ми хочемо бути пов’язаними між собою. У цьому сенс любові: бути одним цілим. Коли ти любиш когось, хочеться сказати: «Ти мені потрібен, я знаходжу в тобі притулок». Якщо ви зробите все заради блага Землі, вона також зробить все для вашого добробуту”.

Зі світу бізнесу Тхай наводить приклад Івона Шуінара, засновника і власника компанії верхнього одягу «Патагонія», який поєднав розвиток успішного бізнесу з практикою усвідомлення і співчуття: “Заробляти гроші можна і не руйнівним шляхом, це не лише сприяє більшій соціальній справедливості і розумінню, але й зменшує страждання, що існує навколо нас”, - говорить Тхай.

“Поглянувши глибше, ми бачимо, що можливо працювати у корпоративному світі так, щоб це приносило щастя й іншим людям, і нам.. наша праця має сенс”.

Тхай, що є автором понад ста книжок, припускає, що втрата зв’язку з природними ритмами Землі спричиняє багато сучасних хвороб і що, подібно до психологічної моделі звинувачення батьків у своїх нещастях, є ще більш приховані динаміки звинувачення Матері-Землі.

У новому есе «Інтимна розмова з Матір’ю-Землею» він пише: “Деякі з нас ображаються на тебе за те, що ти даєш їм життя, змушуючи страждати, бо вони ще не здатні зрозуміти й оцінити тебе”.

 

Як усвідомленість може відновити зв’язок людини з Матір’ю-Землею

Він вказує на зростання переконаності в тому, що усвідомленість може допомогти людям відновити зв’язок, змушуючи уповільнити ритм життя і оцінити всі дарунки, які може запропонувати Земля.

«Багато людей глибоко страждає, не здогадуючись про це», - говорить він. - «Вони намагаються прикрити страждання справами. Багато людей хворіють сьогодні, бо вони віддаляються від Землі».

«Практика усвідомленості допомагає нам доторкнутися до Матері-Землі зсередини і ця практика може допомагати у зціленні людей. Тож зцілення людей має відбуватися разом із зціленням Землі і це є проникненням в сутність і кожен може це практикувати».

«Такий тип просвітлення є визначальним для колективного пробудження. У буддизмі ми говоримо про медитацію як акт пробудження, усвідомлення того факту, що Земля і живі істоти — в небезпеці».

Зробити те, що робить Тхай, так само просто і звично, як випити чашку чаю. Це може допомогти змінити життя людини, якщо він або вона по-справжньому звернуть на це свою увагу.

«Коли я усвідомлемий, я отримую більшу насолоду від чаю, - говорить Тхай, наливаючи собі чашку і повільно робить перший ковток. - «Я цілком присутній тут і зараз, мене не відволікає моя печаль, мій страх, мої плани, минуле і майбутнє. Я тут, і я відкритий життю».

 «Момент, коли я п’ю чай, прекрасний. Вам не потрібно багато влади, слави чи грошей, щоб бути щасливим. Усвідомленість може допомогти вам бути щасливим тут і тепер. Кожна мить може бути миттю щастя. Покажіть приклад і допоможіть людям зробити те саме. Приділіть декілька хвилин тому, щоб спробувати побачити істину».

 

Потрібно подолати свій гнів, щоб бути ефективним громадським діячем

Тхай протягом багатьох років розвивав уявлення про практику буддизму, що спирається на набір етичних норм, що відомі як п’ять вправ для усвідомлення, які є дуже важливими для подолання соціальної несправедливості.

Однак, якщо соціальні і екологічні активісти хочуть бути ефективними, за словами Тхая, вони мають спочатку приборкати власний гнів. Тільки якщо люди відкриють для себе співчуття, то зможуть протистояти тим, кого вважають відповідальними за забруднення наших морів і вирубку лісів.

«У буддизмі ми говоримо про спільні дії, - говорить він. - Іноді щось у світі йде не так, і ми вважаємо, що це роблять інші люди, а не ми».

«Але ви є частиною цих злочинів через свій спосіб життя. Якщо ви здатні зрозуміти, що страждаєте не лише ви, а й інші, то це і є справжнє розуміння».  

«Якщо ви бачите людину, яка страждає, то у вас виникне бажання не покарати або звинуватити її, а допомогти зменшити страждання. Якщо ви обтяжені гнівом, страхом, неуцтвом і ви страждаєте, то не зможете допомогти. Якщо ви страждаєте менше, то з вами легше, ви більше посміхаєтесь, з вами приємно бути поруч, і ви в змозі допомогти людині».

«Активісти повинні займатися духовною практикою, щоб зменшити свої страждання, бути джерелом щастя і долати страждання, щоб ефективно допомагати світові. З гнівом чи розчаруванням ви багато не досягнете.

 

Торкаючись «кінцевого виміру»

Ключ до вчення Тхая – це важливість розуміння того, що в той час як ми повинні жити і працювати у дуалістичному світі, життєво необхідно розуміти, що наш мир і щастя лежать у визнанні кінцевого виміру: «Якщо ми можемо глибоко доторкнутися до історичного виміру – через листя, квіти, каміння, промені світла, гори, річку, птахів, чи наше власне тіло – ми доторкнемося у той же час кінцевого виміру. Кінцевий вимір не можна описати як персональний чи імперсональний, матеріальний чи духовний об’єкт чи суб’єкт пізнання – ми говоримо лише про те, що він завжди сяє і освітлює себе».

«Торкаючись кінцевого виміру, ми відчуваємо щастя і спокій, так як птахи насолоджуються синім небом, чи олень – зеленими полями. Ми знаємо, що не потрібно шукати цього поза нами – це доступно кожному всередині, у цей самий момент».      

Тхай вважає, що є спосіб створення більш гармонійних стосунків між людством і природою, але також визнає, що існує великий реальний ризик того, що ми продовжуватимемо іти руйнівною стежкою і цивілізація може занепасти.

Він говорить: все що нам потрібно зробити – це побачити як природа реагує на інші види, що вийшли з-під контролю. «Нам потрібно вижити, але натомість з’являється жадібність, гордість і насильство, що завжди призводить до непотрібних руйнувань».

«Ми засвоїли урок, адже коли ми застосовуємо силу щодо нашого і інших видів, ми чинимо насильство стосовно себе; а коли ми знаємо, як захистити все живе, ми зможемо захистити й себе»

 

Залишатися оптимістом, незважаючи на катастрофу, що насувається

У грецькій міфології, коли Пандора відкрила скриньку, всі нещастя розлетілися світом. Єдине, що залишилось, – надія.

Тхай впевнений, що важливим є збереження оптимізму, якщо ми хочемо знайти спосіб уникнути руйнівної зміни клімату і величезних соціальних потрясінь, до яких це призведе.

Тим не менше, він не наївний і визнає ті потужні сили, що постійно штовхають нас до краю прірви.

У своєму бестселері про навколишнє середовище «Світ, який ми маємо» він пише : «Ми збудували систему, яку не можемо контролювати. Вона тисне на нас, і ми стаємо її рабами і жертвами. Ми створили суспільство, в якому багаті стають багатшими, а бідні - ще біднішими, у якому ми настільки занурені у власні щоденні проблеми, що не цікавимося, що ж відбувається з рештою людства і нашою планетою».

«Я уявляю собі купку курчат в клітці, які б’ються за кілька насінин, не підозрюючи, що за кілька годин усі будуть вбиті». 

 

 

Для КліматІнфо переклала  Алла Мяло

Редактор: Анастасія Чабаненко

http://www.climateinfo.org.ua/content/za-mezhi-dovkillya-zakokhaimosya-znovu-u-matir-zemlyu

Немає коментарів: